Заява КВП щодо переслідування Ярослава Левенця

Після вбивства 23 березня 2017 року в центрі столиці України колишнього депутата держдуми російської федерації, Дениса Вороненкова, склалася вже, на жаль, традиційна для подібних випадків ситуація, коли причетними і завчасно звинуваченими оголошують патріотів, добровольців, громадських активістів.

В кінці березня суспільство спостерігало помпезне вшанування на державному рівні новоспеченого громадянина України, колишнього депутата-комуніста з країни-агресора, який свого часу голосував у парламенті російської федерації за анексію Криму. Все це відбувалося на тлі інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію правих добровольців, зокрема – Ярослава Левенця.

Хоча ані Служба безпеки України, ані Міністерство внутрішніх справ офіційно не оголосили про причетність Левенця до вищезазначеного вбивства, за них цю чорну роботу, а саме – «вкидання» інформаційних посилів суспільству, почали робити наближені до силових структур «журналісти» і радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

На сайті МВС вже наступного дня після вбивства Воронєнкова з’явилася інформація про розшук Ярослава Левенця за ч. 1 ст. 263 КК України («Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами»).

Нам відомо, що Ярослав Левенець в день убивства був на допиті в столичній прокуратурі. Власне з цього приводу він і прибув до Києва.

Ще більш дивним було те, що за кілька днів після вищезазначених подій до помешкання дружини Ярослава Левенця навідалися представники Служби безпеки України, які здійснили незаконне проникнення до помешкання добровольця, попередньо відібравши у його дружини телефон і висловлюючи їй різноманітні погрози. Зокрема, вимагали не давати інтерв’ю для ЗМІ.
Наступного дня до помешкання дружини Левенця навідались вже представники Національної поліції, які діяли інакше – надали протокол обшуку і допустили громадськість до спостереження за процесом, озвучили, що Левенця розшукують за ст. 115 (Вбивство).

Тобто, обшукують помешкання у зв’язку з нібито вбивством, а розшукують Левенця нібито у зв’язку з незаконним поводженням зі зброєю.

Тим не менш, місце перебування самого Ярослава Левенця досі невідоме, і ми побоюємось, що правоохоронці «перестаралися» з вибиванням потрібних показів у добровольця і тепер роблять все можливе, щоб Левенець не знайшовся і не розповів правду.
Нам відомо, що МВС має докази непричетності Ярослава Левенця до вбивства Дениса Вороненкова, тому дуже дивними є обшук його помешкання і подальші заяви речника міністра внутрішніх справ.

Ярослав Левенець є політв’язнем режиму Януковича, патріотом, націоналістом.

На Дніпропетровщині він, учитель за фахом, багато років займався вихованням патріотичної молоді, був тренером з бойового гопака.

Після визволення з пазурів минулого режиму одразу пішов воювати за українську Незалежність. Воював у складі різних добровольчих батальйонів.

Родина Левенців неодноразово брала участь у націонал-патріотичних заходах, зокрема в заходах, ініційованих нашою організацією. Також Левенець допомагав політв’язням нинішнього режиму.

Комітет визволення політв’язнів має підстави вважати, що після провалу інформаційної кампанії проти Ярослава Левенця, правоохоронні органи вирішили його фізично усунути, щоб суспільство ніколи не дізналося правди з його вуст.

Ми вимагаємо від правоохоронних органів негайно конкретизувати й обґрунтувати причини переслідування добровольця, громадського активіста, націоналіста Ярослава Левенця або припинити його переслідування, заявивши про це публічно.

В іншому випадку в усьому, що сталося з Левенцем ми звинувачуватимемо правоохоронні органи України, а здебільша – перших осіб даних органів.

Комітет визволення політв’язнів
Голова Комітету Тетяна Близнюк