Це страшне слово “був”…..Це коли молоді хлопці зі сльозами на очах так згадують свого побратима: “він був…..”
Це коли мати хоронить свого, ще молодого сина, також згадуючи, яким він ще донедавна “був”…..
Сьогодні провели у останню путь нашого побратима,бійця добровольчого батальйону ОУН, хорошого друга, Женю “Фізрука”. Не вкладається в голові…..щось ми не зробили, не допомогли, десь не помітили, що йому погано….і ось не витримало серце! Так само, як ти вмів непомітно робити добро, так непомітно і пішов від нас – уві сні.
Пробач, Женю, що не почули, не зрозуміли, не вберегли. Вічна тобі пам”ять!

(с) Віта Ченкова