Спільна заява Проводу ВГО “Сокіл” та командування ОДЧ “Карпатська Січ” з приводу політичних репресій в Україні.

На другому році війни з московським окупантом, після перемог та важких поразок, загибелі тисяч синів України, чинна влада, замість того аби консолідувати українське суспільство і спрямувати всі його зусилля на перемогу над ворогом та звільнення окупованих територій, йде на переговори з окупантом, результатом яких є втрата звільнених територій та нові смерті українських солдат та мирних мешканців. Більше того, керівництво держави, розпочало репресії проти захисників незалежності – добровольців. Репресіям передувала брудна міліцейська провокація, результатом якої стала загибель військовослужбовців Національної Гвардії в центрі Києва. Винними без суду й слідства призначили активістів ВГО “Сокіл” – бійців батальйону “Січ”, Окремої добровольчої чоти “Карпатська Січ”, що більше року свого життя провели в окопах на передовій, а також волонтерів, що замість держави займались забезпеченням війська. Окрім наших активістів міліцейська система почала масові арешти представників інших націоналістичних рухів та бійців добровольчих батальйонів. За неповних два тижні репресії торкнулися майже всіх військово-політичних рухів та організацій. Це свідчить про те, що ліберальні політики, які стали у керівництва держави за рахунок нашої перемоги у Революції Гідності, домовились з ворогом і прийняли рішення нейтралізувати залякуванням та арештами представників націоналістичного та добровольчого руху в Україні.

Керівництво держави поставило у пріоритет знищення українських націоналістів, а не терористів на чиїх руках смерті тисяч українців. Нинішній режим врахував наші методи повалення попередньої диктатури і передбачає наші подальші імовірні дії. Міліцейська система сьогодення боротиметься з націоналістами з більшою жорстокістю і ефективністю ніж це було при Януковичу.

Тому, перед загрозою тотального знищення організованого українського націоналізму, Організація “Сокіл” та Окрема добровольча чота “Карпатська Січ” звертаються до всіх націоналістичних партій, організацій, рухів та угрупувань, що беруть чи брали безпосередню участь у збройній боротьбі з московським окупантом, із закликом до консолідації та вироблення єдиної стратегії протидії репресіям та звільнення території України від усіх окупантів.

 

sokil.org.ua

Комітет визволення політв’язнів – це добровільна ініціатива, до якої за майже п’ять років від створення долучилися різноманітні громадські організації, ініціативи, рухи, об’єднання та позаорганізаційні громадські активісти. Всі, хто поділяє принципи нашої діяльності, спрямованої на підтримку переслідуваних борців з антинародним режимом, долучаються до КВП заради єдиної мети: визволення тих, хто карається за свою боротьбу.

Діяльність КВП – волонтерська і жертовна. Не заради прибутку чи кар’єри, чи слави, чи навіть вдячності ми об’єдналися в цей гурт. Ми об’єдналися заради того, щоб найкращі з нас не лишилися сам на сам з каральним апаратом.

Наші активісти неодноразово в той чи інший спосіб потерпали  через свою діяльність. Зазвичай проблеми полягали у заведенні проти нас  кримінальних або адміністративних справ. Наші люди зазнавали також арештів, побиттів, тортур, шантажу, погроз. Були й наклепи та спроби дискредитувати наш рух. Але ми продовжували діяльність, попри паростки зневіри, відчаю, апатії, образ.

До нашої ініціативи постійно долучаються різноманітні діячі. Дехто лишається з нами тривалий час, дехто, стомившись або з інших причин, відходить від діяльності, оскільки вона потребує часу, фізичних та душевних ресурсів.

Ми вдячні побратимським організаціям та всім людям доброї волі навіть за разову допомогу в цій часом невдячній справі.

Водночас з прикрістю констатуємо, що іноді до нас прагнуть долучитися особи, які мають дещо інше бачення і мету нашої спільної співпраці. Як правило, такі люди надовго біля нас не затримуються.

24 липня на одного з нас був здійснений напад безпосередньо в залі Печерського районного суду. Тетяну Близнюк, координатора організації від початку її створення напала самопроголошений журналіст або правозахисник чи ще хтось, ким вона себе називає – Ірма Крат. На підтвердження того, що напад було здійснено у зв’язку з громадською діяльністю Тетяни Близнюк, а не внаслідок побутового конфлікту, є достатньо доказів, зокрема – заяви самої Крат.

Ряд наших активістів неодноразово в соціальних мережах чи інакше попереджали громаду, що ми не вважаємо психічно неврівноважену авантюристку Ірму Крат ані журналістом, ані громадським діячем, ані правозахисником. Неодноразово було наголошено про сумнівну користь і явну шкоду від діяльності цієї особи. Попереджали про це багато інших людей, в тому числі – волонтери АТО.

Не зважаючи на те, що про карикатурність діяльності, яку проводить Ірма Крат вже неодноразово заявляли навіть політв’язні, – ми не реагували на її діяльність офіційно, вважаючи, що достатньо максимально дистанціюватися від паразитуючих на громадському протесті.

Сьогодні, після того, як Ірма Крат у своєму агресивному невігластві перейшла межу припустимого, ми хочемо заявити від імені КВП та ряду організацій, громадських активістів та бійців добровольчих батальйонів, які входять до нашого руху наступне:

 – Ірму Крат ми вважаємо особою, яка дискредитує правозахисний добровільний рух.

 – Ірма Крат є небажаною особою на заходах, в яких бере участь КВП, її появу і потрапляння поряд з нами в інформаційний простір ми розцінюємо, як спробу дискредитації нашої організації.

 – Активісти КВП не можуть мати з Ірмою Крат будь-яких стосунків і спільних дій, оскільки це кидає тінь на нашу спільну діяльність.

 – Будь-яку співпрацю з Ірмою Крат ми вважаємо шкідливою по відношенню до справи правозахисту.

 – Кожен з активістів, хто толерує перебування поряд Ірми Крат – допомагає в легалізації цієї псевдодіячки і наданні їй певної ваги у суспільстві, а тим самим сприяє дискредитації правозахисного громадського руху.

Комітет Визволення політв’язнів

Чорний Комітет

Громадська ініціатива “Білий Молот”

ВО “Тризуб” ім. Степана Бандери

Волонтери “Спільної Справи” В. Жигунов, О. Дегтяр, Н. Степанюк

ГО “Захист простих людей”

Громадська ініціатива “Стоп наркотик”

ГО “Київське Віче”

Жіночий рух “За вільну Україну”

Організація “Реванш”

Об’єднання “Синдикат”

УНСО (Київська міська і обласна організації)

Рух солідарності “Разам”

 

Прес-служба КВП

Після перемоги Революції Гідності багато наших побратимів, борців проти свавілля минулої влади, вийшли на волю.
На жаль, за рік правління нового режиму кількість новітніх політв’язнів стрімко зростає і вже давно перевершила домайданівський показник. Станом на сьогодні за ґратами перебуває 36 політв’язнів. 24 з них ув’язнені вже після Майдану. І це лише за даними Комітету визволення політв’язнів. Насправді є підстави вважати, що кількість політичних переслідуваних в рази більша. Ще більша кількість тих громадських активістів, які, хоч і не знаходяться в ув’язненні, але перебувають під досудовим чи судовим слідством.
Окрім громадських активістів з’явилася нова категорія переслідуваних – бійці добровольчих батальйонів. Їхня кількість так само стрімко зростає, і вже є відомості про взяття під арешт цілих загонів добровольців.
Сьогодні генеральний прокурор Віктор Шокін зробив подання щодо зняття недоторканості та арешту народного депутата Андрія Лозового.
Андрій Лозовий прийшов у велику політику, можна сказати, з вулиці, з міського активізму. За часів антинародного режиму Януковича Лозовий брав участь у багатьох українозахисних заходах. Разом з тим, він допомагав КВП та політв’язням. Ставши народним депутатом, Андрій залишається нашим надійним соратником у справі визволення політв’язнів. Так, він є одним з ініціаторів Законопроекту, прийняття якого визволило би політв’язнів за нашим списком. На жаль, справа гальмується в комітетах парламенту, а сам Андрій та двоє його колег Ігор Мосійчук та Дмитро Лінько потрапили під шквал несправедливих звинувачень з боку провладних ЗМІ у зв’язку з даною законодавчою ініціативою.
Андрій Лозовий є депутатом, якого сьогодні можна назвати одним з найактивніших захисників політичних переслідуваних. Він відвідує судові засідання, подає клопотання щодо особистої поруки, пише депутатські звернення на захист громадських активістів тощо.
Прокуратура вже неодноразово вчиняла спроби порушити справу саме проти таких народних депутатів, і ось таки порушено справу за сфабрикованим звинуваченням проти Андрія Лозового.
В той час, як досі не за ґратами ті, проти кого повстав народ: ані силовики-садисти, ані корумповані судді; коли не покарано тих, хто вбивав і калічив людей на Майдані, генпрокурор порушує справу проти депутата-правозахисника. Цинізм ситуації в тому, що переслідують Лозового знову ж-таки за правозахисну діяльність, звинувачуючи в тому, що він буцімто побив секретаря селищної ради, який відмовлявся надати земельні ділянки бійцям 72-ї бригади. Нинішній режим прийшов до влади завдяки тому, що тисячі людей поклали життя і здоров’я заради нового, інакшого, кращого і справедливішого життя. Серед таких людей на барикадах був Андрій Лозовий. Він був з нами на Грушевського в січні і на Інститутській в лютому буремного 2014 року. Він боровся проти політрепресій режиму Януковича задовго до того, як почався Майдан, тим самим його пришвидшуючи.
Не підтримуючи наразі жодної з політичних сил, але ставлячи собі за мету боротьбу з політичними переслідуваннями по відношенню до тих діячів, які пліч-о-пліч стоять з нами на шляху до становлення Української Самостійної Соборної держави, Комітет Визволення політв’язнів вважає подання ГПУ на зняття недоторканності та арешт народного депутата Андрія Лозового — політичною розправою, висловлює Андрієві свою цілковиту солідарність і готовність до підтримки.
Водночас ми вимагаємо від президента Порошенка та його ручного генпрокурора припинити перетворювати Україну на поліцейську державу. Ми пам’ятаємо, якими були наслідки подібних дій минулого режиму. Як не прикро про це говорити, новий режим, схоже, намагається перевершити методи попередників і завершити свою каденцію так само, як її завершили вчорашні владоможці.

Свободу патріотам!


Прес-служба КВП

Третя рота 5 ОБ ДУК ПС і я, ротний, друг Івіч, висловлюємо свою підтримку Аллаху і Менсону, побратимам-добровольцям, яких намагаються засудити за безпідставним звинуваченням у вбивстві Бузини.

Немає жодної законності і захисту держави. Є лише знищення патріотів тими ж людьми що розстрілювали нас на Майдані.

Брати, тримайтеся! Все ще попереду.

Свободу патріотам! Свободу ніхто так просто не подарує, її потрібно здобути … всім нам.

Група патріотів-партизанів, які стали відомі як “Равлики” – це мешканці Донеччини, які діяли автономно, поставивши собі за мету звільнити рідний край від сепаратистів.

Почавши свою діяльність з проукраїнських мітингів у Донецьку, пройшовши бойовий вишкіл у різних добровольчих батальйонах, зокрема ОУН, “Азов”, “Шахтарськ” і здобувши повагу бойових побратимів на передовій, хлопці вирішили зайнятися виявленням сепаратистів на території проведення АТО.

Діяльність активістів полягала в допомозі органам влади у виявленні та затриманні сепаратистів.

Наразі, як відомо, кількох представників групи арештовано і вони караються у Маріупольському СІЗО, звинувачені у нібито збройному нападі або в незаконному володінні зброєю. Це 21-річний Богдан Чабан (позивний “Азот”), 20-річний Олександр Крюков (позивний “Боцман”) та 33-річний Борис Овчаров (позивний “Дончанин”)

Наразі головним міліціонером Донеччини є Вячеслав Аброськін, який раніше обіймав високі міліцейські посади в Севастополі (http://pauluskp.com/news/9f5146e85). Там його пам’ятають як такого, що лояльно ставився до подій “русской весны” і не лише не збирався виїжджати з Криму, а й співробітників умовляв лишитись та активно підтимати нову владу, як пишуть севастопольські ЗМІ. Причиною того, що В. Аброськін залишив Крим, можливо, є не патріотизм, а неотримання високої посади від нової окупаційної влади в Криму.

Як це не вперше відбувається по відношенню до громадських активістів та бійців добровольчих батальйонів, управління МВС Донецької області в особі Вячеслава Аброськіна хоче показати їх звичайними кримінальниками, аби убезпечитись від громадських протестів проти переслідування патріотів.

Комітет визволення політв’язнів вимагає:

звільнення патріотів Богдана Чабана, Олександра Крюкова та Бориса Овчарова;

усунення з посади керівника Донецького обласного МВС В. Аброськіна.

 

Прес-служба КВП