Скільки б ми не марали безцінних кілобайтів на те, щоб пояснити вам, що ви не зобов’язані допомагати слідству, жертвуючи при цьому власною свободою і все рівно щоразу доводиться стикатися з фразами «я тут в райвідділ просто зайшов, а вони мене спершу чайком, а потім кийком по нирках і в тюрму».

Акції без затримань бувають так само рідко, як і прояви правильної поведінки під час затримань. Зазвичай затримувані або створюють для поліції усі умови для безперешкодного пакування, або ж умови для безперешкодного шиття справ про “опір” і, що гірше, “напад на співробітника поліції при виконанні”.

В цьому інструктажі ми спробуємо по пунктах перерахувати усі зразки правильної і неправильної поведінки під час затримання. Ми поки не торкатимемось акцій прямої дії, коли вас можуть спакувати з болгаркою в одній руці і чиєюсь відрізаною головою в іншій. Поки пройдемося по протестах, на які ми маємо право. Право, яке регулярно порушується.

1. Якщо ви йдете на акцію у вас обов’язково при собі має бути паспорт або інший документ що посвідчує особу:

– якщо у вас є при собі документ – вас мають право тримати без пред’явлення звинувачень до 3х годин. Якщо немає – поліція може з’ясовувати вашу особу 24 години. І, повірте, вона цим правом скористається…

2. Що зобов’язана робити поліція під час затримання:

– представитись, пред’явити службове посвідчення, дати вам змогу записати наведені там дані;

– назвати причину затримання і ця причина має бути законною. Ви маєте повне право не виконувати незаконні накази поліцаїв;

*Звісно нічого з вищеперерахованого мусора не робитимуть. У випадку, якщо справа дійде до суду – ви зможете це повідомити судді.

3. Вимагайте складання протоколу на місці. Протокол з зазначеним точним часом затримання дуже важливий, адже в т.ч. і з цього часу буде вестись відлік тих 3х годин, про які говорилося вище.

4. Якщо до вас застосовувалася сила (йдеться не тільки про звіряче побиття, коли крізь фінгали світу божого не видно, а й про найдрібнішу подряпину) – вимагайте викликати швидку.

Це ми вам розписали, як воно має бути. Тепер розпишемо, як воно буде насправді

5. Якщо мітинг масовий – тікайте не від натовпу, а в натовп.

6. В натовпі завжди тримайтесь неподалік від знайомих-друзів. Саме вони перші кинуться вас рятувати, а не чиясь партійна масовка чи бабці-антипровокаторки.

7. Користуйтесь балаклавами, арафатками, медичними масками, щоб вас неможливо було упізнати за фото (якщо на фото з місця події не видно вашого обличчя – це фото буде вкрай важко використати проти вас як доказ в суді).

8. Не соромтесь – кричіть – створюйте якомога більше галасу, аби привернути до себе увагу. Це допоможе людям дізнатись про ваше затримання і або відбити вас одразу під час затримання, або почати вам допомагати вже після. Якщо ж про ваше затримання ніхто не дізнається – ніхто й не визволятиме.

9. Падайте на землю. Це вид пасивного протесту, за який вас не можна покарати і який не вважається опором при затриманні. Це істотно пригальмує ментів, які вас тягтимуть в автозак і допоможе вам виграти час.

10. Постарайтесь десь приникати телефон, щоб його одразу ж не відібрали. З того ж таки автозаку ви зможете повідомити своїм родичам і друзям про те що вас затримано.

11. Постарайтесь вирахувати куди вас везуть. Зазвичай везуть у райвідділ у районі де вас затримано, але далеко не завжди.

12. Якщо ви поки не орієнтуєтесь у відділках – перш ніж вийожуватись на акціях – вивчіть де знаходяться обезянники вашого міста. Якщо ви приїхали на гастролі – не ходіть на акції без друзів, які орієнтуються в місті.

13. Тринадцяте – щасливе – головне – В ЖОДНОМУ РАЗІ НІЧОГО НЕ ПІДПИСУЙТЕ!!!

З архіву ПРОВОКАТОРа

Підпільнику, якщо ти читаєш цю статтю – ти порушив перше правило підпільника – в жодному разі не користуватись інтернетом і, особливо, соцмережами, в яких ти й знайшов цю статтю.

Ти не хакер, ти навіть не програміст, скоріше за все ти дуже невпевнений користувач ПК, а отже – не вмієш плутати сліди.

Ти думаєш, що інтернет сервіси оберігають тебе, бо вони тобі так сказали? Вони щось шифрують, ніколи не видають інформацію і не слідкують за тобою? Вони збрехали.

Про це ти дізнаєшся або від мене, або від слідчого, який вже їде по тебе. В залежності від того, наскільки ти хороший – пропорційно збільшиться кількість оперів, які їдуть з ним і які боляче битимуть тебе, поки везтимуть до підвалу, де битимуть ще сильніше.

Збережи цей текст, вийди з мережі, зникни, читай далі.

Як тобі вдалося так довго бути поза полем їх зору? Ймовірно ти одного разу вирішив піти геть і чисто інтуїтивно не припустився ряду критичних помилок.

Як ти тікав: ти не користувався транспортом, де потребується пред’явлення документів, не резервував квитки онлайн. Ти завчасно спорожнив свою кредитку і викинув її. Ти не став брати з собою купу знижкових карт, аби викрити себе, заради отримання смішної знижки в кав’ярні чужого міста.

Ти не брав телефон і не повідомляв батькам куди і чому їдеш. Ти не став забивати зустріч з коханою дівчиною, аби поставити її до відома, щодо твоїх майбутніх пересувань.

Що ти взяв з собою? Тільки необхідне: трохи одягу на випадок похолодання, дощу, ніж який допоможе тобі захиститися чи добути їжу (з консервної банки без відкривачки, наприклад). Якщо ти здатен жити в лісі – ти міг взяти туристичне спорядження. Якщо ні – ти мав взяти тільки гроші, книжку на випадок нудьги, комп’ютер, який ти не підключатимеш до мережі, одноразовий телефон і картку, якими скористаєшся тільки в критичній ситуації і одразу викинеш потому.

Всі твої можливості, всі речі, зв’язок, їжа – мають бути сконцентровані в гаманці, а не в рюкзаку.

Тебе вже шукали? Тоді ти не пішов ні на залізничний, ні на автовокзал. Ти поїхав автостопом чи пішов пішки.

Куди ти пішов в першу чергу? Туди, куди ще жодного разу не ходив. Туди де точно нема ні знайомих, ні друзів. Було страшно? Звісно. Але ув’язнення – страшніше.

Чим ретельніше ти підходив до вибору житла, тим важче буде тебе знайти. Покладайся на свою інтуїцію, але май на увазі:

– не можна винаймати житло за документами, особливо якщо йдеться про готель.

– обираючи дешевий готель типу притон, де не питають про наявність документів – ти ризикуєш нарватися на облаву. Можливо шукатимуть не тебе, а якихось повій чи наркоманів, але якщо тебе арештують з ними за компанію – легше тобі не стане.

– подейкують, що вижити в місті – важче, ніж в лісі. Але дослухатися до цього варто тільки в тому випадку, якщо ти здатен вижити бодай день в лісі сам. Але йти в ліс варто тільки в теплу пору року, бо нащо тобі всі ці обмороження з сухими гангренами, вовки з ведмедями і рятувальники з сокирами. Врахуй, що пригода, яка закінчиться лікарнею – врешті приведе тебе до в’язниці.

– ховатись у друзів теж можна, але чи знаєш ти своїх друзів і чи знає про них МВС чи СБУ. Навіть найактивніші активісти заради дешевих понтів чи під дією алкоголю, розкажуть всім навколо, що у них вдома ховається дуже розшукуваний втікач. Крім того, у випадку дуже активних розшукових дій, прослуховуватимуться телефони твоїх родичів і друзів. Тому варто вберегти їх від контактів з тобою та від знання інформації про твоє місце перебування.

– інша країна кращий варіант тільки для того, хто може собі дозволити до неї виїхати і прожити там бодай місяць.

Заощаджуй кошти. Навіть якщо у тебе багато вірних друзів, які хочуть допомогти тобі грошима – сам акт передачі грошей є дуже небезпечний. Адже ти ніколи не застрахований від зовнішнього спостереження. А тому краще заощаджуй і ретельно плануй поповнення власної каси.

“Йдучи на справу – переходь дорогу на зелене світло” – стань законослухняним громадянином, забудь про алкоголь – твоя неадекватна поведінка, конфлікти, дрібне хуліганство – можуть видати тебе.

Ти вже асоціальна особистість – уникай соціалізації, уникай людей і їх скупчень, не користуйся соцмережами, особливо – своїми сторінками у соцмережах. Єдине скупчення людей, яке може тебе захистити – революція.

Вдалі біга – такі, коли більшість твоїх знайомих не здогадаються де, коли і як ти ховався. Бережи себе і тебе берегтимуть боги в яких ти віриш.

На цьому все. Закрий комп’ютер, змінюй місце, ховайся.

З архіву ПРОВОКАТОРа